Сторінка 4

  • сприяти виникненню системи альтернативних товарно-фінансових відносин і пов’язану з ними появу нових класів, нової суспільної ідеології;
  • збудувати зовсім інший економічний ландшафт, а саме: змістити акценти в майбутній економічній діяльності на середній і особливо малий, що найкраще, сімейний бізнес;
  • через усебічну кооперативізацію економічного й громадського життя запустити в країні справжній підприємницький бум;
  • зосередитися переважно на виробничому підприємництві і сталій роботі кредитних спілок (кас взаємного фінансування);
  • якомога рівномірніше розосередити щільність розташування всіх підприємницьких структур по території країни, чим сприяти відпливу й поверненню для плідної праці на свою малу батьківщину часто добре не влаштованих, «зайвих» у великих містах людей;
  • цим стимулювати повернення додому заробітчан, які виїхали працювати за кордон;
  • вивільнити велику кількість кваліфікованих фахівців, які змушені робити багатих ще багатшими, розтринькуючи найважливіший свій капітал — життєвий час, та надати їм пристойну заробітну плату і значні посади в економіці держави нового типу;
  • змінити стиль роботи сучасних підприємців з офісного на виробничий;
  • навчитися виробляти корисне, матеріальне, розосередившись по сучасних невеликих, але мобільних підприємствах у тих місцевостях, де робити це найрентабельніше;
  • зробити нову економіку оновленої країни як, насамперед, можливість задоволення суспільством своїх матеріальних потреб;
  • що має для нації цінність — у тому і є потреба;
  • для результативності передбаченних реформ досягти реальної швидкості нинішніх світових економічних процесів;
  • на одну одиницю виміру часу мати якнайбільший економічний результат: обсяг ВВП, кількість видобутих сировинних ресурсів чи зароблених грошей;
  • головне — це насамперед нагодувати самих себе власною якісною продукцією, яку треба навчитися виробляти у потрібних країні обсягах та ще й за гуманну ціну;
  • визначити внутрішній ринок надважливим для економічної міцності і соціальної стійкості держави;
  • заробляти на ринку внутрішньому, максимально наповнюючи його продукцією та попитом на нові робочі місця;
  • заробляти гроші для своєї країни на зовнішніх ринках;
  • всіляко поширювати експансію на зовнішні ринки товарів і технологій власного виробництва;
  • завжди зберігати та НІКОЛИ в майбутньому не виводити власні виробництва за межі країни, як би вигідно це комусь не здавалося;
  • тим самим уникнути великої небезпеки залишити власних громадян без стабільної і різноманітної роботи та розбестити їх сумнівною можливістю за соціальну подачку припинити плідну працю на себе, свою родину та свою країну;
  • зробити найсуттєвішим засобом поповнення фінансів країни справедливу сплату за використання загальнонаціональних природних ресурсів усіма суб’єктами підприємницької діяльності: тобто ренту та концесію і платежі, що з ними пов’язані;
  • заснувати і втілити у життя країни приципово нову фінансову систему.

42. Фінансова система нової країни має бути революційною за змістом діяльності і структурною побудовою. Визначаємо сім рівнів системи:

  • перший рівень: кредитні спілки (каси взаємного фінансування);
  • другий рівень: об’єднання кредитних спілок (кас взаємного фінансування);
  • третій рівень: обліково-розрахункові центри. Функціонально замінять нинішні банки, але без можливості приймати депозити і видавати кредити під комерційний відсоток;
  • четвертий рівень: кооперативний банк, єдиний недержавний банк у країні, який є об’єктом кооперативної власності.
  • п’ятий рівень: банк стратегічного інвестування і соціальних програм, повністю державний банк;
  • шостий рівень: зовнішній розрахунковий банк, повністю державний банк;
  • сьомий рівень: центральний емісійно-резервний банк, по суті – центральний банк країни.

З першого дня має розгорнутися щоденна боротьба проти чинників, які можуть спричинити застійні процеси у фінансовій системі і в економіці нової країни загалом.

Так у новій фінансовій системі в її фундамент закладена ідеологія, за якою сучасна економіка будується не на основі психології кредиту і позикового відсотка. А на безприбутковому принципі роботи сфери інвестування (колишнього кредитування). Але саме головне – це нові за своєю сутністю гроші. Тому нову фінансову систему визначатимуть два унікальні для сучасного світу головні чинники — нова «якість» грошей і відсутність прибутку, пов’язаного з кредитуванням за процент. Треба подолати властивість грошей як лихварського інструменту, зберігши при цьому їх позитивну якість як нейтрального засобу розрахунків. Гроші мають залишилися мірою вартості і засобом платежу та обміну. Ніхто не може почуватися «володарем світу» лише тому, що має гроші. Гроші не повинні «хворіти» на інфляцію, девальвацію і т. д. Це те саме надзавдання, вирішивши яке, ми встановимо справжню справедливість громадського соціального життя в економічному й фінансовому просторі нової держави. А чинники, що символізують користь грошей для суспільства нової держави — це високий рівень надійності, швидкість і дешевий процес обміну на товари та послуги. Отже, основні антилихварські ознаки нової фінансової системи це:

  • відсутність спекулятивного фінансового ринку;
  • повна відсутність позикових відсотків — кредитних і депозитних;
  • життя людей і країни за спроможностями.

Крім ліквідації диктату кредитних грошей, запропоновані фінансові новації дадуть поштовх до реального кількісного і якісного реформування системи податків та їх адміністрування. І, як наслідок, відбудеться повне перезавантаження податкової системи держави.