48. Кожний громадянин повинен брати безпосередню, а не декларативну участь в управлінні й володінні комунальним майном, бути особисто за нього відповідальним і матеріально зацікавленим у його ефективному використанні. Тобто стати справжнім акціонером майнового комплексу місця свого проживання. Фіксувати це треба юридично в спосіб видачі кожному громадянинові, який досяг 18-річного, тобто виборчого, віку «Іменного майнового сертифіката на право володіння часткою комунального майна». Власник такого «Сертифіката», крім майнових, набуває певні юридичні права, які делегує місцевій раді для управління належною йому часткою комунального майна з метою законного, ефективного й прибуткового використання, а також отримання на свій «Сертифікат» щорічної грошової винагороди за результатами її (влади) діяльності з управління об’єктами комунальної власності. Для людини, яка постійно живе і зареєстрована в певній місцевості, «Сертифікат» буде її довічним іменним документом. Але він не може успадковуватися й передаватися третій особі, а також не може бути предметом купівлі-продажу або застави. Якщо людина змінює місце свого проживання, вона повинна здати свій «Сертифікат» у місцеву раду, а згодом, реєструючись уже на новому місці проживання, отримати інший. Між місцевою владою в особі її керівника — міського (сільського) голови, та кожним громадянином укладається типовий договір, за яким сторони беруть на себе взаємні зобов’язання як по наведенню та підтриманню суспільного та житлово-комунального порядку, так і по збереженню комунального майна та примноженню доходу від його використання. За результатами спільної діяльності ради й громади щорічно підраховується загальний обсяг зароблених коштів від використання комунального майна. Половина отриманого прибутку йде на виплату винагороди всім власникам «Іменних майнових сертифікатів». Кожен громадянин на свій «Іменний майновий сертифікат» наприкінці року отримує суму коштів, визначену діленням п’ятидесяти відсотків загального прибутку від роботи комунальних підприємств на кількість зарєстрованих мешканців – володарів «Іменних майнових сертифікатів». Інша половина прибутку від ефективного використання комунального майна має піти на розвиток комунальних підприємств та відновлення самого комунального майна. Ця інвестована в комунальне господарство сума і визначить частку, на яку за поточний рік збільшилася ринкова вартість комунального майна. Ситуація з комунальним майном також потребує проведення зрозумілого і прозорого аудиту економічного й фінансового стану цього майна разом з належними громаді земельними ресурсами. За результатами такого аудиту ми повинні з’ясувати, яка на сьогодні ринкова вартість комунального майна місця проживання кожного громадянина країни. Проте, якщо громадянин вважає, що місцева влада в особі її керівника — міського (сільського) голови та рада неналежно виконує умови укладеного з ним договору чи розпоряджається комунальним майном, він має право через суд розірвати договір між ним і чинним міським (сільським) головою та як співвласник комунального майна і власник «Іменного майнового сертифіката» відкликати надані ним повноваження як керівникові міської влади, так і самій раді. За такого судового рішення голос громадянина за міського (сільського) голову і саму раду на останніх виборах автоматично вважається відкликаним на підставі недовіри. Якщо виникне ситуація, коли загальна кількість розірваних за рішенням суду договорів та як наслідок відкликаних повноважень, наданих раді і її керівникові, сягне 50 % + 1 голос від кількості громадян, які мають договори й «Іменні майнові сертифікати», міський (сільський) голова і місцева рада автоматично складають свої повноваження через недовіру виборців і проводяться нові дострокові вибори. Такий засіб має стати ефективною оцінкою громадянами роботи обраних ними до місцевої влади представників з метою реального контролю їхньої діяльності та дієвим юридичним механізмом висловлення недовіри й відкликання з обійманих посад негідних місцевих керівників. Має бути розроблено, надано і затверджено референдумом громади статут кожного міста, села чи селища. У ньому має бути закріплено засади типового договору про надання виборцями юридичних повноважень обраному ними міському (сільському) голові та місцевій раді, а також право кожного жителя на володіння належною йому часткою комунального майна з правом отримання «Іменного майнового сертифіката». У статуті повинні юридично закріплюватися вимоги до кандидата на посаду міського (сільського) голови – керівника місцевої ради. Кожен претендент повинен глибоко знати міське господарство. Для цього він мусить пройти незалежне тестування на володіння системою керування місцевим господарством та вільне знання законів України про місцеве самоврядування. Це дасть змогу отримати місцевого керівника-професіонала, якого хвилюватимуть проблеми громади загалом і кожного громадянина зокрема.
49. Треба точно визначитися з пріоритетними напрямками, які передбачається втілити в новій кооперативній державі. Це насамперед:
- здоров’я нації;
- загальна освіта;
- профтехосвіта;
- якість місцевої інфраструктури (особливо транспортної);
- втілення і розвиток комунальних проектів для забезпечення якісного життя людей незалежно від регіону проживання;
- нові види енергетичної генерації;
- енергозбереження;
- екологія навколишнього середовища.
Перелік усіх важливих програм, звичайно, набагато більший, але ці найперші і надважливі.
50. Нова держава в тому унікальному вигляді, про який ми говоримо, неможлива без відновлення втраченого зв’язку між поколіннями. Турбота про міцний соціальний зв’язок молодого і старшого поколінь має проявлятися у вигляді існування і постійної дії «мережі солідарності» довкола кожної людини, яка цього потребує. А успішна діяльність структур, які об’єднає кооперативний рух, має стати надійним джерелом недержавного фінансування важливих соціальних програм.
